В наш час люди звертають дуже велику увагу на своє тіло, а душа людини лишається занедбаною. Православна Церква вимагає від своїх вірних рівноваги між тілом і душею, щоб цілісність людини могла прославляти Бога.

Дні посту ніби сумні, а насправді, вони повні тихої святої радості. Глибокі молитви церковних служб та покаянні співи пом’якшують серце віруючого християнина. Вони показують нам де саме наші гріховні рани і закликають нас вилікувати їх постом, молитвою і покаянням. Покаяння викликає сльози в молитвах, глибоке відчуття своїх провин перед Богом і благання про прощення. Коли ми відчуємо, що готові наблизитись до Бога, з душевною радістю приступимо до св. Сповіді і до св. Причастя Найсвятішого Тіла і Крові Господа нашого Іісуса Христа, тоді почуємо у нашому серці радісний спокій та мир душевних наших сил. Тому і каже апостол: “Царство Боже не їжа і пиття, але праведність, і мир, і радість у Святому Дусі” (Рим. 14, 17).

Піст полягає не в тому тільки, щоб замінити м’ясну їжу на рослинну. Піст не самоціль, а засіб до покаяння. Коли звільняється дух наш від впливів тіла, тоді він прямує до Бога. Бо діла тіла гріховні, а плоди духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, стриманість. Але це досягається не само собою, а при нашій активній участі. Богослужіння, всепрощення широко відкриває кожному із нас духовні двері до посту, до молитви і до покаяння.

Підготувала Олена ГОЛОВІНА